26.12.2020

29.05.2020

28.04.2020

Шановні батьки здобувачів освіти Новогорівского ОЗЗСО!

За цим посиланням ви зможете переглянути графік підсумкових контрольних робіт з усіх предметів та повідомити дати оцінювання своїм дітям! Адже їм необхідно ретельно підготуватися до успішного виконання цих робіт!

Бажаємо успіхів!

https://docs.google.com/spreadsheets/d/1hiiyIjTlfGzUCO6aEUgDQMOEEw0CH4HqRaLJ5UkccuQ/edit?usp=sharing

09.04.2020

Будьте готовими і поінформованими.

24.03.2020

Джерело

20.03.2020

Звертаємося до вас із проханням ознайомитися з документом

"Правила поведінки здобувачів освіти Новогорівського ОЗЗСО І-ІІІ ст.", затвердженого на засіданні Ради закладу та педагогічній раді та висловити свою думку з даного питання, взявши участь у опитуванні за посиланням:

ОПИТУВАННЯ

26.02.2020

Переходьте за посиланням

11.12.2019

11.12.2019 р. у 4 класі відбулися класні батьківські збори на тему: "Педагогіка партнерства. Співпраця сім'ї та школи-запорука успішного навчання і виховання здобувачів освіти."

Метою проведення даного заходу було забезпечення максимальної підтримки дітей на завершальному етапі початкової та переходу до середньої школи.

17.12.2018

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2.  Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

3. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

4. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

5. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.

6.   Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

7. Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.

8. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.

9. У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.

10. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.

12. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Дитина в такий період дуже вразлива і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.

13. Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.

14. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.

 Шановні батьки, приділяйте своїм дітям більше уваги і часу!

_______________________________________________________________________________________________________

• Видача паспорта громадянина України у формі картки

по досягненню 14-річного віку

Підстави для отримання послуги

•  Досягнення 14-річного віку;

Як отримати послугу

• зібрати необхідні документи;
• подати заяву разом з необхідними документами до територіального
• підрозділу ДМС України або центру надання адміністративних послуг (за

умови наявності у ЦНАП відповідного обладнання) за місцем проживання;

отримати паспорт у місці, де подавалася заява.

Вартість послуги та пільги

• Для громадяни, які досягли 14-річного віку, та отримують паспорт

громадянина України вперше - адміністративна послуга безоплатна

Подача заяви

• Заява-анкета заповнюється працівником ДМС або адміністратором ЦНАП

Необхідні документи

• свідоцтво про народження;
• оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу

батьків або одного з них, які на момент народження перебували у

громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до

громадянства України); У разі відсутності таких документів або у разі, коли

батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були

іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою

громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію

особи громадянином України;

• паспорт громадянина України для виїзду за кордон (для осіб, які постійно

проживали за кордоном, після повернення їх в установленому порядку на

проживання в Україну та для осіб, які набули громадянство України за

кордоном);

• посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);

довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо

переміщених осіб);

• документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної

інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності

таких документів):

      про місце проживання -  довідку органу реєстрації встановленого

зразка;

      про народження дітей -  свідоцтва про народження дітей;

      про шлюб і розірвання шлюбу -  свідоцтво про шлюб, свідоцтво про

розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало

законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави

документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує

відповідний факт;

      про зміну імені — свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;

• довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника

податків з Державного реєстру фізичних осіб - - платників податків або

повідомлення про відмову від його прийняття;

Термін розгляду заяви

Не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети для

його отримання

Результат отримання послуги

Видача паспорта громадянина України у формі картки

Строк дії документа, що є результатом отримання послуги

- особам віком від 14 до 18 років паспорт громадянина України у формі картки видається зі строком дії 4 роки;

- особам, яким виповнилося 18 років, паспорт громадянина України у формі картки видається зі строком дії 10 років;

Три моделі поведінки дітей залежно від

особливостей поведінки батьків і їхнього авторитету на дитину

(за психологом Д. Баумрінд)

Модель І — діти з високим рівнем незалежності, зрілості, упевненості всобі, активності, стриманості, допитливості, доброзичливості, які вміютьрозбиратися в оточенні;

Модель ІІ — діти, недостатньо впевнені в собі, замкнені й недовірливі;

Модель ІІІ — діти, не впевнені в собі, не виявляють допитливості і невміють стримуватись.

Крім справжнього авторитету в сімейному вихованні, на жаль, трапляються прояви фальшивого авторитету батьків, який шкодить вихованню дітей. А.С. Макаренко у «Книзі для батьків» класифікує авторитет у сімейному вихованні за такими видами:

1. Авторитет придушення (пригноблення) -батьки завжди сердиті, за кожну дрібничку вибухають громом, часто хапаються за палицю чи пасок, кожну провину дитини відзначають покаранням.При цьому діти виростають затурканими,безпорадними, або самодурами, відплачуючи за пригноблене дитинство.

2. Авторитет віддалі  -батько або мати тримають дітей на відстані, окремо від дітей обідають, для розмови запрошують дитину в кабінет, окремо розважаються, у батьків своє життя, а в дітей — своє.

3. Авторитет чванства — батько або мати вважає себе начальством і нароботі, і дома, батьки бундючаться та надуваються, дома тільки й розмови про свої достоїнства, заслуги, зверхньо ставляться до інших людей, дивлячись на пихатих батьків, діти також вихваляються: мій тато-начальник, мій тато-знаменитість.

4. Авторитет педантизму - батьки переконані, що діти повинні з трепетом їх вислуховувати; розпорядження дають холодним офіційним тоном, виявляють прискіпливість до дітей з приводу найменших дрібниць.

5. Авторитет резонерства -батьки "з'їдають" дитину своїми повчаннями, безкінечними напучуваннями, привносять у сім'ю надмірну серйозність.

6. Авторитет любові - щоб діти слухалися батьків, треба, на їх думку, на кожному кроці виказувати їм свою любов, тому вони надмірно вдаються до ніжних слів, пестощів, вимагають від дітей ніжності і любові, якщо дитина не слухається, її негайно питають: "Значить, ти тата не любиш?".

7. Авторитет доброти -  дитяча слухняність викликається не поцілунками та ласкавими словами, а поступливістю, лагідністю, добротою, батьки усе дозволяють дітям, уникають будь-яких конфліктів, ладні пожертвувати чим завгодно, аби тільки все було гаразд. У таких сім'ях дитина «кумир сім'ї».

8. Авторитет дружби - батьки проголошують, що вони друзі для своїх дітей, зникає різниця у віці, авторитеті, діти починають виховувати батьків, насміхаються над батьками, грубо обривають, не поділяють думки батьків.

9. Авторитет підкупу -слухняність купується подарунками та обіцянками, навіть грішми, за добрі оцінки платять дітям за встановленою таксою, заявляють: якщо будеш слухатися-куплю велосипед.

Причини, які спонукають до виникнення

труднощів у роботі з батьками:

1. Сім’я , яка  виховує одну дитину і  «одягає на неї «корону». У таких сім'ях діти неотримують практичних навичок, їм важко сприймати процес самоосвіти та самообслуговування.

1. Молоді сім'ї живуть окремо від своїх батьків, що знижує  вплив старшого покоління на дітей, а онуки позбавляються  казок та позитивного впливу бабусь, дідусів.
2. Зростаючі соціальні та економічні труднощі знижують рівень внутрісімейного емоційного настрою.
3. Більшу частину вільного часу як батьки, так і діти проводять за телевізором або за комп'ютером, не залишаючи вільного часу на спілкування один з одним.

А.С.Макаренко успішні умови сімейного виховання виклав у вигляді таких порад батькам, які допоможуть учителеві знайти спільну мову  з батьками під час спілкування з ними:

• треба правильно виховувати, щоб потім не довелося займатися перевихованням;
• треба пам’ятати, що саме ви керуєте сім’єю, а не діти вами;
• необхідно мати точну мету і програму виховної роботи;
• треба завжди пам’ятати, що дитина – не тільки ваша радість, але й майбутній громадянин, що ви відповідаєте за неї перед країною;
• треба насамперед самому бути громадянином івносити своє громадянське самопочуття у сім’ю;
• треба ставити суворі вимоги до власної поведінки;
• не слід покладатися ні на які рецепти і фокуси виховання, треба бути серйозним, простим і щирим;
• не треба розраховувати на велику витрату часу, треба вміти керувати дитиною, а не оберігати її від життя.

Взаємодія сім'ї та школи

здійснюється заосновними принципами:

Перший– принцип згоди, що забезпечує об опільне розуміння виховної мети і взаємна довіра партнерів.

Другий– принцип сполучення, завдяки якому зберігається гармонійність шкільних і сімейних норм життя і вимог до дитини.

Третій – принцип співпереживання, рівень доброзичливості 

двох сторін при взаємодії.

Четвертий – принцип співпричетності. Взаємна інформація про дитину завжди повинна допомагати в роботі у вихованні дітей.

П'ятий – принцип співпраці, що допускає спільну діяльність 

представників двох різних сфер.

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Якщо:

• дитину постійно критикують, вона учиться ненавидіти;
• дитину висміюють, вона стає замкнутою;
• дитину хвалять, вона учиться бути шляхетною;
• дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
• дитина росте в докорах, вона вчиться жити з відчуттям провини;
• дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
• дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;
• дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;
• дитина живе у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;
• дитина живе в розумінні та дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Тест: „Особливості взаємин у родині”

(англійського психолога Г.Пейна)

1. Кого ви бачите у своїх дітях?

а) людей, рівних вам;

б) тих, хто допоможе вам заново пережити ваше дитинство, юність;

в) маленьких дорослих;  

г) тих, хто постійно відчуває потребу у ваших радах.

2.  Діти запросили в гості однолітків, і ви:

а) дозволяєте їм залишитися самим: нехай роблять, що хочуть;

б) складаєте їм компанію, намагаючись триматися на рівних;

в) складаєте дітям компанію і запитуєте, чи вважають вони своїх батьків так само веселими, як вас;

г) ні в що не втручаєтеся, але натякаєте, що ви завжди поруч, на випадок, якщо щось трапиться.

3. Коли ви намагаєтеся поводитися, начебто ви не старші від своїх дітей, то ви робите це для:

а) підтримувати з дітьми гарні стосунки;

б) скоротити різницю у віці;

в) утримати родину довше разом;  

г) для вас це природно.

4. Ваша дитина-підліток вимагає переключити телевізор з фільму, що вам дуже подобається, на музичну програму. Що ви робите?

а) виконуєте прохання дитини і дивитеся передачу разом;

б) відповідаєте, що треба почекати, поки, закінчиться ваш фільм;

в) обіцяєте найближчим часом купити телевізор у кімнату своїй дитині;

г) записуєте фільм на відеокасету, а дитині дозволяєте дивитися передачу, яка її цікавить.

5. Якою буде ваша реакція, коли ви побачите, що ваша дитина-підліток зробила пірсинг?

а)  вважаю, що це її (його) особиста справа;

б) почну жартувати;

в) скажу, що це модно, не бажаючи, щоб мене вважали старомодним;

г)  зроблю собі те саме.

6. У разі виникнення суперечки з дітьми ви:

а) рідко говорите, що вони помиляються, побоюючись, як би вони не стали відкидати вас зовсім;

б) погоджуєтеся змінити позицію, тому що подальша суперечка марна;

в) залишаєте останнє слово за дитиною, не бажаючи з нею сваритися;

г)  погоджуєтеся з дитиною, якщо вона дійсно права.

7. Ваша дитина-підліток вмикає на повну потужність музику, а ви:

а) затикаєте уші ватою і займаєтеся своїми справами;

б) зменшуєте голосність;

в) миритеся з цим, якщо вже так дитині хочеться;

г)  висловлюєте своє незадоволення голосною музикою.

8.   Поговоримо про ваш вік.

а) ви прагнете не помічати і не підкреслювати різниці у віці між вами і вашою дитиною;

б) Ваша дитина знає, скільки вам років;

в) ви приховуєте свій вік від дитини;

г) у розмові часто підкреслюєте, що знаєте більше за дитину, тому що ви старші.

9. Як ви вдягаєтеся?

а) не приділяєте увагу своїм убранням;

б) вибираєте той одяг, що найбільше пасує вам;

в) намагаєтеся додержуватися стилю своєї дитини, вважаючи, що це допоможе установити більш тісний зв'язок між вами;

г) додержуєтеся молодіжної моди, тому що так ви почуваєте себе молодше.

10. Свої стосунки з дітьми ви будуєте так:

а) поводитеся з ними, як з дорослими;

б) поводитеся з ними, як з маленькими;

в) намагаєтеся бути їх приятелем;

г)  поводитеся так, як повинні поводитися батьки.

КЛЮЧ:

1. а) 3; б) 2; в) 1; г) 0.

2. а) 1; б) 3; в) 2; г) 0.

3. а) 3; б) 2; в) 1; г) 0.

4. а) 3; б) 0; в) 2; г) 1.

5. а) 0; б) 1; в) 2; г) 3.

6. а) 3; б) 1; в) 2; г) 0.

7. а) 1; б) 0; в) 2; г) 3.

8. а) 3; б) 1; в) 2; г) 0.

9. а) 2; б) 0; в) 3; г) 1.

10. а) 2; б) 1; в) 3; г) 0.

Обробка результатів. Знайдіть суму ваших балів.

• 20–30балів.Ви взяли на себе роль приятеля власних дітей, забувши про свою роль наставника. Однак бути просто приятелем недостатньо, бо діти відчувають пот-ребу в керівництві. Треба зрозуміти, що з різницею у віці зробити нічого не можна, тож важливо усвідомити, що саме ви повинні бути опорою своїм дітям.
• 11–19 балів.Ваші діти не знають, як їм з вами поводитися. З одного боку, ви явно намагаєтеся їм в усьому потурати, а з іншого, прагнете виконувати роль батька. Коли ви наполягаєте на чомусь, то це викликає в дітей розгубленість, гнів і непокору. Ваші стосунки можна змінити, ви маєте припинити грати в приятеля і стати для дітей взірцем зрілої і відповідальної поведінки. І нехай вас не турбує, що діти не зрозуміють вас.
• 0–10 балів. Так тримати! Ви відчайдушно намагаєтеся зрозуміти й оцінити настрій своєї дитини. Ви досить розумні і знаєте, як будувати стосунки з дітьми за вашими, а не за їхніми умовами. Сварки неминучі, однак діти вас поважають і люблять, а головне — бачать у вас надійного і люблячого батька.

Коли і як вчити дитину читати

У моді - ранній розвиток дітей. Читати і рахувати вчать вже однорічних. Але чи добре це для психіки малюків?

Данина моді

Прихильники раннього навчання стверджують, що найбільш важливим періодом для інтелектуального розвитку є вік від 3 місяців до 3 років. «Після трьох уже пізно» - так називається знаменита книга засновника японської асоціації раннього розвитку Масару Ібуки, одного з найбільших ідеологів раннього навчання. Схожої точки зору дотримуються творці методик раннього розумового розвитку: Глена Домана, Зайцева, Нікітіна ... Автори вважають, що, чим менша малюк, тим простіше його навчати.

До нас мода на «розвивалочки» і читання з пелюшок прийшла в останні 5-7 років, коли, як гриби стали з'являтися центри розвитку, в надлишку продаватися різні посібники, книги, методички для батьків з раннього навчання. Мами і тата приймаються навчати малюка з перших місяців, щоб дитині в майбутньому було простіше побудувати успішну кар'єру і досягти серйозних висот. Однак ці батьки не розуміють, що в передчасної інтелектуалізації існує маса «підводних каменів», які, образно висловлюючись, здатні «немов рифи, розпороти дно корабля».

Гарячі голови

Дозрівання мозку триває від народження до 15 років. Нейропсихологія виділяють три етапи:

З початку вагітності до 3 років.

На даному етапі формується перший функціональний блок мозку: структури і системи, що відповідають за тілесний, емоційний і пізнавальний стан дитини.

З 3 до 7-8 років.

У цей період дозріває другий функціональний блок, керуючий сприйняттям: зорове, смакове, слухове, кінестетичне, нюх, дотик.

З 7-8 до 12-15 років.

Вік розвитку свідомої психічної діяльності. Блоки формуються послідовно, і спроби перестрибнути якийсь етап негативно позначаються на процесах, які, згідно з «природною програмою», повинні закладатися в даний момент. Простіше кажучи, відбувається спотворення природного розвитку.

Реакція на раннє навчання може проявитися не відразу, але вона все одно відгукнеться через роки, вилившись відхиленнями в емоційно-особистісних взаєминах з іншими людьми, тіках, неврозах, нав'язливих рухах, заїкання, дизартрії (порушення мови). А на думку офтальмологів, передчасне навчання читання небезпечно для очей. Окулісти не радять вчити дітей читати раніше 5-6 років, поки ще не закінчилося формування циліарного м'яза, що відповідає за зір. Зорові навантаження в ранньому віці можуть призвести до розвитку короткозорості.

Всьому свій час

Ще однією негативною стороною ранньої інтелектуалізації малюка є десоціалізація. Період до 7 років надзвичайно важливий для психо-емоційного розвитку дитини. У перші роки закладаються базові поняття моральних устоїв: доброта, жалість, сором, любов, вірність, відданість, честь, чесність, справедливість ... Найважливіше для малюка на даному етапі - навчитися контактувати із зовнішнім світом, вступати у відносини, взаємодіяти і відчувати інших людей. Саме тому немовляті потрібна безумовна любов матері. Через материнську ласку, ніжність і турботу крихітка навчається любити світ і оточуючих. Малюкові перших років життя важливо збагачувати свій внутрішній світ позитивними емоціями, а років з трьох-чотирьох - і сюжетно-рольовими іграми. Знаменитий психолог Данило Ельконін говорив, що дошкільний вік - це етап індивідуального психічного розвитку, головною діяльністю якого є гра. Саме завдяки грі відбуваються найбільш важливі зміни в психіці дитини і відбувається підготовка до переходу на новий щабель розвитку - навчання.

Коли малюкові замість ігор, потішок, дитячих пісеньок та віршиків дають вивчати цифри і букви, формування емоційної сфери загальмовується. Заповнити цей пробіл буде дуже важко. У дитини в повній мірі не розвинуться такі якості, як вміння співпереживати, співчувати, любити, - навички, необхідні для побудови міцної родини. Згадайте історії вундеркіндів: переважна більшість з них страждала різними комплексами, депресіями, породженими невмінням будувати стосунки з однолітками і представниками протилежної статі. Втім, і малюки, яких не навчали п'яти мов з народження, а просто вчили читати з 2-3 років, переживають подібні труднощі, оскільки в ранньому віці, коли потрібно було освоювати культуру спілкування, вони сиділи за книгами.

Набило оскому

При навчанні читанню одним з найважливіших аспектів є наявність мотивації. Малюк повинен вчитися читати не за вказівкою батьків, а з власного бажання. Ініціатива повинна виходити від дитини. Адже процес навчання - не з легких, і, якщо у дитини немає розуміння, для чого йому це потрібно, заняття швидко набридне, а уроки читання будуть асоціюватися з нудною, копіткою і безцільною працею. Так, дитина в три роки може швидко читати, але радість їй це навряд чи принесе. У цьому віці малюки ще читають чисто технічно: процес складання букв в слова скрутний, і, поки дитина дочитає речення до кінця, то вже забуває, про що читала спочатку. На розуміння і засвоєння тексту сил вже не вистачає. Такі особливості віку.

За статистикою, 70% дітей до 5 років не розуміють прочитане самостійно. Зате малюки відмінно схоплюють і вбирають інформацію, коли їм читають дорослі.

З ліхтариком під ковдрою

Бажання самому освоїти мистецтво читання з'являється, як правило, до 6-7 років, в окремих випадках - у 5 років. Прагнення виникає, коли дитина наслідує того, хто вміє читати: старших брата чи сестру або книголюбів-батьків. Іноді дитину може підстьобнути знайомство з ровесником, який навчився читати. Трапляється, бажання породжує і екстремальна ситуація: наприклад, малюк потрапляє до лікарні без мами, почитати на ніч нікому, і дитина в рідкісні відвідування батьків просить навчити його нелегкій науці, щоб розважати себе самостійно.

У цьому віці технічний навик освоюється легко, і дитина вже може концентруватися одночасно на словоскладанні і сенсі розповіді. Маля з захватом зачитується дитячими книжками, відкриваючи для себе дивовижні світи. Читання (коли воно не з-під палиці) стає справжнім естетичним задоволенням: що розвиває, збагачує. Не позбавляйте малюка радості пізнання, не женіть його вперед, і тоді він проявить вражаючі здібності, навчившись не просто складати слова з складів, а полюбивши літературу на все життя.

Цікаво

Американський професор Р. Мур говорив: «Не отримано жодних безперечних доказів того, що програми дошкільного навчання ведуть до успіху, навпаки, наявні важливі докази переконують, що це не так. Вражаюча кількість досліджень свідчить про те, що в середньому краще займаються діти, які почали вчитися пізніше».

Важливо

Професор, психоневролог-психотерапевт Вілен Гарбузов:«Ми говоримо про небезпечну тенденцію надмірно раннього (до 5 з половиною років) навчання читання, письма, математики, іноземної мови, шахів, музиці по нотах, навчання на дисплеї, грі зі складними електронними пристроями. Літери, цифри, схеми, ноти витісняють образи, пригнічують образне мислення ... »

« АіФ Здоров'я »: Цитата

Доктор Хельмут фон Кюгель, німецький дослідник проблеми раннього розвитку дитини, стверджував: «Збільшення числа нервових і психічних розладів, порушень поведінки у дітей з раннім інтелектуальним розвитком жахає, однак все це передбачувано, якщо виходити з природи дитини ... Зрештою почали рішуче протестувати психологи і педіатри, прийомні яких переповнилися дітьми, постраждалими від раннього дошкільного навчання. Спеціальним комісіям при міністерствах ще належить розібратися з новою математичної і логічної дресурою, раннім навчанням читанню та методикою послівного читання, та й взагалі з нестримними педагогічними експериментами».

•  Не чекайте, що ваша дитина буде такою, як ви.
•  Не чекайте від дитини плати за все, що ви для неї зробили. Видали їй життя, як вона може віддячити вам? Вона дасть життя іншому.
•  Не зганяйте на дитині свої образи, щоб на старість не їсти гіркий хліб.
•  Не ставтеся до проблем дитини зверхньо. Дитині важко не менше, ніж вам, оскільки в неї немає життєвого досвіду.
•  Не принижуйте дитину!
•  Не карайте себе, якщо не можете зробити чогось для своєї дитини. Карайте - якщо можете, але не робите.
•  Умійте любити чужу дитину. Ніколи не робіть їй того, чого не хотіли б для власної.
•  Любіть свою дитину всякою,— не талановитою, не везучою.